Від балів до Токенів: надійний шлях розвитку стартапів у Web3

#积分 до Токен: шлях стабільного розвитку проектів Блокчейн

У блокчейн-індустрії багато фахівців вважають, що проекти без Токену не мають основної вартості. Проте для більшості блокчейн-проектів, незалежно від того, чи йдеться про дизайн токеноміки, операції біржі або поєднання технологій з Блокчейн, ще не досягнуто достатньо професійного і зрілого рівня.

Більш важливим є те, що випуск і використання токенів стикаються зі складним регуляторним середовищем у всьому світі. Прямий випуск токенів стартап-командою не лише створює величезний тиск на відповідність, але й може призвести до втрати контролю над операціями. Тому більш надійним вибором є спочатку провести стимулювання користувачів через систему балів, а після стабілізації екосистеми поступово перетворювати бали на токени та переносити їх на блокчейн для завершення процесу активізації.

Цінність балів: від заохочення до переходу

Переваги системи балів у тому, що вона надає проектам інструмент для низьковартісної перевірки ринку, одночасно уникнувши юридичних ризиків на початковому етапі випуску токенів. За допомогою балів команда може надавати користувачам винагороди в межах програми, підвищуючи їхню лояльність і активність. Коли механізм балів поступово зріє, його можна токенізувати, надаючи більше цінності та реалізуючи обіг на ланцюгу.

Ця модель не лише підвищує оперативну гнучкість команди, але й може встановити довіру користувачів та екологічну основу через бали, закладаючи основи для майбутньої економіки токенів. Наприклад, одна блокчейн-платформа, що акцентує увагу на автономії спільноти, заохочує користувачів голосувати та брати участь у завданнях з управління через бали, а після стабілізації системи балів вводить токени на блокчейні, що дозволяє користувачам більш наочно відчути цінність та роль токенів.

Як приклад, можна навести нещодавнє випуск токенів певної фінансової групи цифрових активів. Ця група була заснована в 2018 році і є лідером у сфері фінансових послуг цифрових активів в Азії. Група відома своєю всебічною структурою екосистеми Web3, яка охоплює кілька основних напрямків, таких як торгівля, інвестиції, токенізаційні послуги та інфраструктура. Її основний бізнес складається з двох великих торгових платформ, одна з яких є першою ліцензованою біржею віртуальних активів у Гонконгу, що надає користувачам відповідні, безпечні торгові послуги; інша ж орієнтована на глобальних користувачів, пропонуючи різноманітні послуги з торгівлі цифровими активами, має ліцензію класу F від Бермуцького управління фінансами.

Основна мета дизайну токена групи полягає в підтримці її великої бізнес-мережі та підвищенні залученості користувачів. Загальний обсяг постачання становить 1 мільярд монет і випускається через непублічний розподіл, уникаючи правових і регуляторних ризиків, які можуть виникнути під час публічного продажу. Цей спосіб розподілу безпосередньо пов'язує цінність токена з активністю екосистеми, що забезпечує більшу стійкість. У реальних сценаріях використання цей токен отримав багато функцій. На біржі його можна використовувати для оплати комісій платформи, а також забезпечити знижки на комісії для власників, що значно знижує витрати на торгівлю. Крім того, як основний інструмент стимулювання громади, він сприяє залученню користувачів до екобудівництва через різноманітні програми винагород, підвищуючи активність громади. Користувачі, які володіють цим токеном, також можуть отримати пріоритетний доступ до нових продуктів і послуг, що ще більше покращує користувацький досвід. Цей різноманітний дизайн застосування робить цей токен не лише функціональним токеном, але й ключовим двигуном для сприяння синергійному розвитку екосистеми.

Ця модель випуску токенів та сценарії застосування надають цінний досвід для стартап-команд. Під час випуску та просування токенів вони використовували такі стратегії:

1. Екологічні стимули та розподіл

Токен не був проданий через відкритий продаж, а розподілявся через внутрішню екологічну систему винагород. Ця модель уникає ризику порушення законодавства про цінні папери, одночасно ефективно розширюючи базу тримачів токенів через механізм винагород.

2. Завдання на основі аеропорту

Користувачі отримують Токен винагороду за виконання певних завдань. Цей спосіб не тільки посилює відчуття участі користувачів в екосистемі, але й сприяє активності громади та розповсюдженню бренду. Наприклад, за допомогою екосистемних заходів винагороджують Токенами для стимулювання користувачів ділитися та просувати контент екосистеми.

3. Поєднання бізнесу та технологій

Токен в реальному застосуванні інтегрує різноманітні функції, такі як участь у управлінні, сплата комісій та обмін екосистемними послугами тощо. Такий дизайн токеноміки відповідає бізнес-логіці та сприяє глибокому застосуванню технології Блокчейн у фінансовій сфері.

Ця прогресивна модель переходу від балів до Токенів не лише дозволяє проектам уникати непотрібних ризиків відповідності, але й зміцнює довіру та прихильність користувачів до проекту.

Двосторонній шлях відповідності та комерційної перевірки

Шлях від балів до токенів є ключем до легалізації проекту та необхідним етапом комерційної верифікації. Як підприємці Web3, якщо випуск токенів також є у вашій майбутній дорожній карті, можливо, почати з балів буде досить підходящим шляхом розвитку. Ми можемо провести конкретний аналіз за наступними чотирма аспектами:

1.Ринкова верифікація користувацьких стимулів

Незалежно від того, чи йдеться про традиційні централізовані бали, чи про проекти токенів, орієнтовані на майбутнє, основна проблема, яку потрібно вирішити, - це питання прийняття з боку користувачів. Основна цінність ранніх систем балів полягала в тому, що вони забезпечували проєктам інструмент для тестування ринку з низькими витратами. Через механізм винагороди балами команда може спостерігати за прийняттям і залученістю користувачів до проєкту. Наприклад, застосунок, що акцентує увагу на децентралізованому обміні знаннями, може розробити правила винагороди балами: користувачі завантажують якісний контент і отримують бали, а контент, який отримує лайки або додається в закладки, може також отримувати додаткові бали. Цей формат, з одного боку, приваблює ранніх користувачів до участі, а з іншого боку, накопичує дані про проєкт, надаючи реальні підстави для подальшої токенізації економічної моделі. А дані про споживання балів також відображають уподобання користувачів щодо різних платіжних сервісів. Це ринкове підтвердження не лише підвищує ефективність роботи проєкту на початковому етапі, але й вказує на напрямок для подальшого дизайну токенізації.

2.Вибір часу для токенізації

Практично, токенізація є природним продовженням системи накопичення балів, але вибір часу її впровадження потрібно поєднувати з базою користувачів, екосистемою та технічною готовністю. Спочатку через систему балів стимулювали користувачів брати участь у карбуванні та торгівлі, а після того, як система балів стала зрілою, поступово переходили до токенізації; ця стратегія ефективно уникала проблеми незатребуваності токенів або втрати користувачів через "недосконалі технології та нездорову екосистему". Наприклад, один NFT проект, після року роботи своєї системи балів, у перший день запуску токена досяг обсягу торгівлі понад мільйон доларів. Така точність у виборі часу для токенізації надає важливі уроки для стартапів.

3. Баланс між відповідністю та фінансуванням

Багато команд помилково вважають, що Токен є єдиним інструментом для залучення інвестицій. Але насправді модель фінансування може бути більш гнучкою. Для більшості команд у сфері Блокчейн на початкових етапах можна використовувати акціонерне фінансування для залучення коштів, а на цій основі, якщо у проекту в майбутньому виникне потреба в випуску Токенів, сторони можуть чітко вказати в акціонерній угоді, що коли проект досягне конкретного етапу, буде виділено певний відсоток Токенів для інвесторів. Цей підхід задовольняє потреби команди в коштах і уникає ризиків відповідності, пов'язаних з прямим продажем Токенів. Крім того, багато стартапів залучають кваліфікованих інвесторів або інвестиційні фонди через створення закордонних компаній (наприклад, у Гонконзі або Сінгапурі), одночасно поєднуючи механізм винагороди балами для збільшення лояльності користувачів. Таким чином, можна забезпечити відповідність фінансування і підвищити оцінку проекту через перевірку даних користувачів та комерційних сценаріїв. Цей підхід задовольняє потреби в коштах і уникає ризиків відповідності, пов'язаних з початковим продажем Токенів.

4. Взаємна верифікація технологій та застосувань

Взаємодія між технологією та бізнес-сценаріями є ключем до успіху токенізації проекту. Наприклад, блокчейн-проект, що спеціалізується на торгівлі зеленою енергією, на початковому етапі заохочував домашніх користувачів завантажувати дані про споживання електроенергії та заходи з енергозбереження через бали, накопичуючи величезний обсяг даних про енергію. На етапі технічної перевірки платформа обмінювала бали на екологічні токени, поєднуючи офлайн-дані про енергію з онлайн-розумними контрактами, що дозволило здійснити перехід від балів до токенів. Перевага цієї моделі полягає в тому, що бали є не лише інструментом заохочення користувачів, але також можуть надавати реальні дані сценаріїв у тестуванні технологічних застосувань, допомагаючи команді виявляти проблеми та коригувати стратегію. Коли модель пройде кілька раундів корекцій, вона офіційно створює публічний ризиковий пул через токени, ця стратегія суттєво знижує ризик невдачі після запуску.

Завдяки зазначеній стратегії команда не лише може поступово просувати відповідність проекту, а й ефективно перевіряти його комерційну цінність та потреби користувачів, закладаючи міцний фундамент для майбутньої токен-економіки.

Підсумок

Від балів до Токена, це не лише еволюція бізнес-моделі, а й шлях підприємництва, що поєднує ринкову перевірку та інновації в області регулювання. У контексті дедалі складнішого глобального регуляторного середовища команди стартапів повинні відмовитися від фантазії про "одразу все і відразу" в емісії токенів, використовуючи поетапну стратегію, починаючи з балів, накопичуючи дані через ринкові перевірки, оптимізуючи механізми, а потім перетворюючи успішний досвід на активні застосування в Блокчейн.

Ця модель "поступової токенізації" не лише знижує юридичні ризики на ранніх етапах проєкту, але й робить процес верифікації комерційної вартості більш природним і ефективним. Блокчейн-підприємці можуть знайти свою точку прориву лише в умовах постійних експериментів і оптимізації в межах законодавчої рамки, щоб адаптуватися до складного і мінливого ринкового середовища. Інтернет-підприємництво вимагає невеликих, але швидких кроків, але у сфері блокчейну, можливо, справжнє "швидкість" полягає в стабільному і обережному підході.