Нові тенденції регулювання стейблкоїнів: прискорення законодавчого процесу в США та Гонконзі

З огляду на постійні зміни у глобальній фінансовій структурі, стейблкоїн, як новий цифровий актив, отримує високу увагу з боку регуляторних органів різних країн. Нещодавно Конгрес США та Законодавча рада Гонконгу майже одночасно просунули законодавство щодо регулювання стейблкоїнів, що не тільки підкреслює спільну увагу Сходу та Заходу до майбутнього цифрових фінансів, але й означає, що глобальний ринок стейблкоїнів офіційно переходить у швидкий потяг до регуляції.

Дані показують, що на сьогодні світова ринкова капіталізація стейблкоїнів наблизилася до 2500 мільярдів доларів, що перевищує зростання на більш ніж 22 рази за останні 5 років. З початку 2025 року обсяг торгів стейблкоїнів на блокчейні вже перевищив 3,7 трильйона доларів, а за прогнозами, за рік він наблизиться до 10 трильйонів доларів. Ці дані підкреслюють, що стейблкоїни перетворилися з периферійних активів на ключові вузли глобальної платіжної мережі.

Згідно з прогнозними моделями відповідних дослідницьких установ, в оптимістичному сценарії, до 2030 року світове постачання стейблкоїнів може досягти 3 трильйонів доларів, щомісячний обсяг угод в ланцюгу досягне 9 трильйонів доларів, а річний обсяг угод може перевищити 100 трильйонів доларів. Це означає, що стейблкоїни не тільки зрівняються з традиційними електронними платіжними системами, але й займуть структурну базову позицію в глобальній мережі розрахунків. З точки зору капіталізації, стейблкоїни можуть стати "четвертим класом основних валютних активів" після державних облігацій, готівки та банківських депозитів, ставши важливим посередником для цифрових платежів та обігу активів.

Варто зазначити, що структура резервів стейблкоїнів має суттєвий вплив на макроекономіку. На сьогоднішній день обсяг стейблкоїнів вже поглинув близько 3% короткострокових американських державних облігацій, що мають настання терміну, займаючи 19 місце серед іноземних тримачів американських облігацій. Якщо оцінювати за 50% співвідношенням, ринкова капіталізація в 3 трильйони доларів відповідатиме принаймні 1,5 трильйона доларів попиту на короткострокові американські державні облігації. Цей обсяг вже наближається до портфелів американських державних облігацій основних іноземних суверенних покупців, таких як Китай чи Японія, що робить стейблкоїни потенційно важливими кредиторами фінансів США.

Хоча між Сполученими Штатами та Гонконгом існують відмінності в конкретних законодавчих шляхах, але в основних принципах, таких як "прив'язка до фіатних грошей, повноцінні резерви, ліцензоване випускання", досягнуто високого рівня консенсусу. Законопроект GENIUS у США зосереджується на "платіжних стейблкоїнах", підкреслюючи їх нефінансову природу та чітко визначаючи типи кваліфікованих резервних активів. Гонконг же, зберігаючи 1:1 повноцінну прив'язку, залишає більше місця для майбутніх інновацій.

У структурі системи США використовує "федерально-штатну" двосмугову систему, що надає кілька шляхів для випуску стейблкоїнів. У Гонконзі ж Управління грошового обігу (金管局) є єдиним органом, що надає ліцензії, і вимагає, щоб всі емітенти стейблкоїнів, які орієнтуються на громадськість Гонконгу, отримували ліцензію. Ці інституційні відмінності відображають різні вимоги обох регіонів щодо позиціонування стейблкоїнів: США акцентують на підтримці домінування долара, тоді як Гонконг прагне залучити глобальні проекти Web3, забезпечуючи при цьому фінансову стабільність.

Регулювання стейблкоїнів матиме глибокий вплив на екосистему Web3. У сфері DeFi, стейблкоїни, що випускаються відповідно до вимог, стануть основою "комплаєнс DeFi", сприяючи впровадженню більшої кількості модулів KYC, AML та ідентифікації активів у протоколи. У платіжній системі Web3 стейблкоїни справді перейдуть від "торгового посередника" до "платіжного каналу", що сприятиме переходу на ланцюгові платежі до корпоративних фінансових інтерфейсів.

Глибші зміни полягають у перебудові глобальної розрахункової структури. Стейблкоїн, прив'язаний до фіатної валюти в співвідношенні 1:1, забезпечує зв'язок між національною валютою та активами на блокчейні, при цьому не покладаючись на традиційну банківську систему, що дозволяє здійснювати розрахунки в точка-точка. Це означає, що в таких сценаріях, як міжнародні платежі та фінансування торгових операцій на блокчейні, стейблкоїн може замінити традиційні банки як центр обігу коштів.

Поява стейблкоїнів, що відповідають вимогам регулювання, забезпечила ключову підтримку для масового впровадження Web3. Вони є визнаними торговими активами з можливістю програмування для обігу в ланцюзі. Від торгівлі активами RWA до виплати зарплат в ланцюзі, від міжнародних розрахунків до платіжних інтерфейсів Web3, стейблкоїни стають інфраструктурними активами, які сприяють масовому впровадженню економіки в ланцюзі. З поступовим вдосконаленням регуляторної рамки, стейблкоїни можуть стати важливим мостом між традиційними фінансами та цифровою економікою, вносячи нову енергію в інновації та розвиток глобальної фінансової системи.