Проект U-карт: Гонконг, можливо, найкращий вибір

Останніми роками проект U-карт викликав широкий інтерес у сфері криптофінансів. Цей продукт дозволяє користувачам конвертувати стейблкоїни, такі як USDT або USDC, у фіатну валюту і використовувати для покупок, платежів або зняття готівки через фізичні або віртуальні картки. Для підприємців, які прагнуть зайнятися цією сферою, вибір відповідного місця для старту є критично важливим.

Після детального аналізу, Гонконг здається ідеальним місцем для реалізації проекту U-карт. Це не тому, що регулювання в Гонконзі є найліберальнішим, а тому, що він пропонує життєздатне, стабільне та багате ресурсами середовище.

Переваги Гонконгу в основному проявляються в таких аспектах:

1. Чітка регуляторна структура: обмін валюти потребує ліцензії для операторів валютних послуг (MSO), а функція зберігання коштів підпадає під регулювання інструментів зберігання коштів (SVF). В даний час для зберігання стейблкоїнів не потрібна додаткова ліцензія.

2. Розвинута інфраструктура: на місці є багато емітентів карток (BIN), партнерів, постачальників послуг MSO, постачальників послуг KYC та ресурсів платіжних і клірингових мереж.

3. Гнучкий операційний простір: завдяки продуманій структурі, такій як поєднання миттєвого авторизації та гаманців з управлінням, проекти можуть отримати певний простір для розвитку в регуляторній сірій зоні.

Щоб успішно реалізувати проект U-карт в Гонконзі, підприємцям потрібно підготувати кілька ключових елементів:

1. Кастодіан стабільних монет (наприклад, Fireblocks)
2. Емітент (BIN) партнер
3. Учасники або постачальники послуг з ліцензією MSO
4. Мережа розрахунків і платежів
5. Постачальник KYC

Щодо ліцензій, хоча ліцензія SVF теоретично є необхідною, на практиці більшість проектів U-карт вибирають не подавати заявку. Це пов'язано з тим, що поріг для отримання ліцензії SVF надзвичайно високий, необхідно 25 мільйонів гонконгських доларів статутного капіталу, а також сувора технічна перевірка та вимоги до управління ризиками. Натомість ці проекти зазвичай підкреслюють, що вони є "неінструментами для зберігання коштів" і використовують ліцензію MSO для легалізації функцій обміну коштів.

Регулятори наразі дотримуються обережної позиції щодо цієї практики, можливо, через те, що ці проекти невеликого масштабу і ще не становлять загрози фінансовій стабільності. Однак, якщо кількість користувачів значно зросте, регуляторна позиція може змінитися.

Хоча з юридичної точки зору, якщо не йдеться про обмін фіатної валюти чи міжнародні перекази, ліцензія MSO не є обов'язковою. Проте на практиці банки, розрахункові установи та платіжні системи зазвичай вимагають від проекту наявності ліцензії MSO. Отже, ліцензія MSO в реальному житті є "необхідною".

У процесі обміну стабільних монет на фіатні валюти більшість проєктів обирають співпрацю з місцевими позабіржовими торговими (OTC) постачальниками, а не безпосередньо через криптовалютні біржі або інші великі установи. Цей спосіб є більш гнучким, швидкість зарахування висока, і він дозволяє уникнути перевірок біржі.

Окрім Гонконгу, Сінгапур, Малайзія та Дубай також пропонують варіанти з нижчими вимогами для проекту U-карт. Проте, враховуючи всі аспекти, Гонконг все ж залишається найкращим варіантом з точки зору реалізації, високої прийнятності банками та відносно м'якого регулювання.

Для підприємців, які готуються запустити проект U-карт, важливо шукати професійну юридичну та комплаєнс-підтримку. Це не лише включає структурування та регуляторні роз'яснення, але й написання та налаштування основних комплаєнс-документів, а також підтримку в координації та переговорах з різними партнерами.

Проект U-карт є важливим кроком у напрямку інтеграції криптоактивів у реальні платіжні сценарії. Завдяки чіткій структурній конструкції та надійному операційному шляху, підприємці можуть на основі дотримання норм впроваджувати криптооплати у повсякденне життя, а не залишатися на межі регулювання.